воздержа́ться
to refrain, to abstain, to keep oneself
Verb | perfective | reflexive
| Infinitive | воздержа́ться |
|---|---|
| Future, я | воздержу́сь |
| Future, ты | возде́ржишься |
| Future, он, она, оно | возде́ржится |
| Future, мы | возде́ржимся |
| Future, вы | возде́ржитесь |
| Future, они | возде́ржатся |
| Past masculine | воздержа́лся |
| Past feminine | воздержа́лась |
| Past neuter | воздержа́лось |
| Past plural | воздержа́лись |
| Imperative singular | воздержи́сь |
| Imperative plural | воздержи́тесь |
Imperfective: возде́рживаться