воева́ть
to fight, to war, to wage war, to be at war
Verb | imperfective | intransitive
| Infinitive | воева́ть |
|---|---|
| Present, я | вою́ю |
| Present, ты | вою́ешь |
| Present, он, она, оно | вою́ет |
| Present, мы | вою́ем |
| Present, вы | вою́ете |
| Present, они | вою́ют |
| Future, я | бу́ду воева́ть |
| Future, ты | бу́дешь воева́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет воева́ть |
| Future, мы | бу́дем воева́ть |
| Future, вы | бу́дете воева́ть |
| Future, они | бу́дут воева́ть |
| Past masculine | воева́л |
| Past feminine | воева́ла |
| Past neuter | воева́ло |
| Past plural | воева́ли |
| Imperative singular | вою́й |
| Imperative plural | вою́йте |
Perfective: повоева́ть