блефова́ть
to bluff (also figuratively)
Verb | imperfective | transitive
| Infinitive | блефова́ть |
|---|---|
| Present, я | блефу́ю |
| Present, ты | блефу́ешь |
| Present, он, она, оно | блефу́ет |
| Present, мы | блефу́ем |
| Present, вы | блефу́ете |
| Present, они | блефу́ют |
| Future, я | бу́ду блефова́ть |
| Future, ты | бу́дешь блефова́ть |
| Future, он, она, оно | бу́дет блефова́ть |
| Future, мы | бу́дем блефова́ть |
| Future, вы | бу́дете блефова́ть |
| Future, они | бу́дут блефова́ть |
| Past masculine | блефова́л |
| Past feminine | блефова́ла |
| Past neuter | блефова́ло |
| Past plural | блефова́ли |
| Imperative singular | блефу́й |
| Imperative plural | блефу́йте |
Perfective: сблефова́ть